Нестерпно хочу бути десь… де посмішка неодмінно щира, історії тільки правдиві, спогади лише приємні, слова не пусті, обійми - теплі. Чай там, звісно ж, іще гарячий, із ароматом затишку і спокою, із присмаком молочного шоколаду і карамелі. Хочу говорити про те, про що зазвичай усі мовчать, але про що найважливіше промовляти вголос, може й не часто, але вчасно. І якнайдовше відчувати цей післясмак непідробного щастя..вміло створений тихими зимовими вечорами.