Виктор Володин
На Родине
Скоро ехать. Окончена встреча.
На тарелке остывшая греча.
Побелел, закручинился вечер.
Не горюй, не печалься, Седой.
Что поделаешь, отпуск – короткий.
Ладит батя за печь сковородки;
Да горбатится куст черноплодки
У забора за мерзлой грядой.
Мне бы в погреб, открыть бы бочонок.
Мне бы мамкиных яблок моченых
На соломках ржаных-золоченых
Под ликер из вишневой зари…
Только матушка рядышком с Богом
Ждет нас в доме и чистом и строгом.
А рябину склевали до срока
Эх, разбойники-снегири.
Незадачей такой удрученный,
Я достану сухариков черных,
Накрошу их под куст, облаченный
В первый снег, щегольцу снегирю.
Мне бы мамкиных яблок моченых…
Да рассыпался старый бочонок.
Догорает закат обреченно.
Закурить бы..,
да я – не курю.
На Батьківщині
Треба їхати. Скоро, до речі.
На тарілці схолонула гречка.
Зажурився, грубішим став вечір.
Не печалься, Сивий, не смуткуй.
Пролетіла відпустка так швидко.
Ладить тато за піч сковорідки,
Та горбатиться кущ чорноплідки
Біля мерзлої грядки в садку.
В льох мені б, та бочонок відкрити
Яблук мамчиних кольору жита…
Та під яблука мочені пити
Ще б вишневий лікер із зорі...
Тільки матінка десь біля Бога
Нас чекає і дивиться строго.
Горобину склювали до строку –
Ех, розбійники-снігурі...
І з нагоди таких ось обставин,
Я сухариків чорних дістану,
Накришу їх під снігом убраний,
Кущик модникові снігуру.
Яблук маминих мочених з’їсти б…
Та нема вже бочонка на місці.
Захід жевріє в небі імлистім.
Запалити б..,
та я – не курю...
9.10.2009
Переклад з російської Олени Матвієнко.
