Показать уведомления

Стихи Саши Флінка — самые популярные.

САША ФЛІНК • 14 стихотворений
Читайте все стихи Саши Флінка онлайн.
Полное собрание стихотворений с комментариями и оценками.
ДАТА Все время
ЯНВ
ВЕФ
МАР
АПР
МАЙ
ИЮН
ИЮЛ
АВГ
СЕН
ОКТ
НОЯ
ДЕК
ПН
ВТ
СР
ЧТ
ПТ
СБ
ВС
ЖАНР Все
РЕЙТИНГ Все
ВсеПо убыванию рейтингаПо возрастанию рейтинга
АУДИО Все
ВсеС аудиоБез аудио

Карма

19.11.2014
Ну почему всё в жизни сложно?
И что за карма у меня?
Наверно всё же невозможно
Так просто жить тебя любя…
 
Зачем мне эти все допросы?
Зачем та ложная игра?
Меж нами рвутся даже тросы...
Мне кажется что всё здесь зря…
 
Хоть думал, что любовь навеки.
И знал, что ты – она (из сна).
Но так сошлись, наверно, реки,
Которых достигаю дна...
 
Я был прям выше Эвереста
В момент, что целовал тебя.
И думал в этот миг «невеста»
И жить хотел  любя… любяяя!!! 
0

Скляний погляд...

18.07.2014
Людина, вам скажу, ще та істота…
Котра кохає, любить і живе…
Та є одна у ній погана нота:
Вона не завжди добре по життю пливе….
І на шляху своїм руйнує долі,
Для когось все ж лишаючись святим…
Кохаючи когось, лишається без волі.
Вбиваючи, закоханих у себе, поглядом німим…

Не винні ми у погляді скляному.
Це смуток тих ще попередніх днів.
Коли до нас у образі німому
Являлась німфа з наших світлих снів…

Вона так само убивала думки
І змусила хотіть лише її.
А очі ті скляні доводили до муки.
Як зараз ось тебе мої.

Не можу я видавлювати сльози
З твоїх яскравих, гарних оченят,
Адже страшніше це ніж для садів цвітучих грози…
Для мене це як для шибОк великий град…

Не хочу бути тим поганим і жорстоким.
Який зруйнує пів твого життя…
Знайдеш свого ще з поглядом високим,
От з ним в коханні й підеш в майбуття…
0

Чого буває?

20.04.2014
Ну от скажіть: чого буває
Отак не зрозуміло все?
Коли кохання пробігає 
І радість із собой несе.

Коли сидиш і відчуваєш,
Що лиш вона єдина є.
Ні на хвилинку не згадаєш
Про інших… бо оце - моє!

Коли не знаєш що і сталось,
Ти ж жив неначе як завжди,
А потім почуття ввірвалось, 
Залишивши в мені свої сліди…

І кожен день ти все чекаєш,
Коли побачиш десь її…
І кожну ніч ти засинаєш,
Щоб глянути на неї уві сні…
Гарно написали !)
2

Всё уходит...

24.03.2014
Бывает... обернёшься и посмотришь
На то что было раньше, что сейчас
И сразу же тут холод... сразу вздрогнешь...
Ведь было в прошлом много всякого у нас..

Моментов радости я помню море!
Вот например: влюбился первый раз!
Тогда все расступились предо мною горы!
Ведь девушка была как дорогой алмаз!!!

Я помню разочарование своё:
Слова, походку, губы, те глаза...
И даже запах волоса её...
Как вспомнишь... так по сердцу катится слеза...
  
Теперь я знаю точно всё уходит...
То время, чувства, радость и печаль,
И каждый временно своё находит...
Потом он отпускает мчась куда то в даль.
0

Моя Первая......

21.03.2014
Бывало помню так поедем на рыбалку,
Втроём: ми с братом и батяня наш.
Там подхожу я к папе говорю: «дай зазигалку!»
А он мне: «Потеряешь и назад ты не отдашь.»

Прямым путём тогда я подбегаю к брату:
«Катуску дай мне, Иголь, полетать»
«Ага и не дождусь тогда я от тебя возврата,
Ты тут давай нам будешь лучше помогать»

А было мне тогда наверно годика четыре.
Так пакостить любил я больше всех
И жил всегда как будто в своём мире,
И не было для пакостей моих помех.

Решил я тоже с мужиками рыбки половить...
Бегу к папуне говорю «Мне нузно леску и клюцёк..
Хоцю сегодня я ухи из толстолёба навалить....
А удоцьку помозет зделать мне вон тот вон музыцёк.»

Отец тогда же выделил аж два крючка и леску,
А братик для удилища мне палку дал. 
Ведь редко было у меня желания такого всплеска
И только сделали я тут же рыбку увидал.

Закинул сразу же в кольцо волны наживку 
И сел так терпеливо рыбку ждать.
Сижу мечтаю я пришить о рыбке на штаны нашивку...
И тут как начало так сильно у меня клевать!!

Кричу: «я колопа тасцю большого!!!!»
Все подбегают начинают наблюдать..
И как вы думаете вытащил какого??
Крась большой... наверно грамм  сто двадцать пять!!

Но радости тогда хватило на неделю!
С того же времени люблю рыбалку я!
И дяди все давно те поседели...
А точно помню какая рыбка первая была моя!
Очень интересное и милое стихотворение! Мне понрав...
1

Хочу

21.03.2014
Хочу с тобой красивых отношений,
Что бы не было в них жертвоприношений,
Что бы понимали мы друг друга с полуслова,
Что бы сильная была у чувств основа.

Хочу с тобой я рядом просыпаться,
Что бы открыть глаза и улыбаться,
Что бы смотреть на личико моё родное,
Что бы в душе горело чувство у меня слепое.

Хочу построить дом для нас большой,
Что бы охранял его наш пёс сторожевой,
Что бы спокойный сон был мой и твой,
Что бы в семье любовь была главой!!!!
0

Крила

21.03.2014
Кохана, я б хотів тобі сказати:
"Дякую за все що ти мені дала"
Без тебе я б не міг літати,
Без тебе я не мав би другого крила.

Дала мені ти знов наснагу до кохання,
До теплих чистих почуттів,
І взявши із собою покаяння
До тебе я на двох вже крилах прилетів.

Злетіли в небеса, надіюсь я, навічно
І вже не спустимось до тих земних проблем.
Ми будем жити там щасливо і космічно
Без непотрібних нам людських дилем.
0

Дура

20.03.2014
Тебя любил, но что ж ты дура
Такое сделала со мной,
То чувство, будто бы амура,
Убила ты меня стрелой...

Убила чувство ты, наверно,
Что образ, жило, бережа.
В любви тот образ жил так верно,
Ведь ты была моя душа.

Ты растоптала всё что было, 
Как будто бы гигантскою ногой...
А было же тогда так мило,
Когда гуляли мы по мостовой.

Как «Правды» парк искали вместе,
Ходили ночью гордо под луной.
Когда ты говорила мне без лести:
«Ты мой родной, любимый, дорогой!!!»

Теперь я не смогу услышать лестно
Таких же слов из тех любимых уст,
Что мне звучали безвозмездно,
Ведь океан тех чувств давно уж пуст.......(
0

Куточок раю

19.03.2014
Прокинувся сьогодні, бачу сонце сяє
І щебет пташечок тихесенько лунає
Й раніше було так, я пам’ятаю 
Немов би Україна, на весні – куточок раю.

Я хочу щоб і діти це спостерігали,
Таку ж веселу весну вони знали,
Щоб в кожного сім’я була щаслива,
Щоб всі жили неначе в світі дива.

Та відчуваю що пани «високі» думки не такої,
Землі шматок їм треба, нам всім дорогої ,
Бо всім вона така бажáна й золота,
Адже у інших лиш пісок і болота…

І я прошу: «Залиште ви людей в спокóї,
Не треба нам біди страшної,
Але ж ви гади так плануєте зробити,
Щоб українців половину перебити…

Ви хочете сини щоб у своїх стріляли
І їхні матері через усе оце страждали,
Ви хочете щоб сироти батьків своїх все виглядали,
Котрі десь у той день на полі бою полягали…

Але я знаю що велике військо, все ж не переможе,
Бо праведним наш Бог завжди поможе
Він вирівняє сили у обох боків….
Та боляче мені за те, що буде купа на землі вінків…
Немає слів.. дуже відвертий та правдивий вірш. Нап...
1

Детство

19.03.2014
За чашечкой кофе сегодня сижу,
В топфейсе любовь я себе нахожу,
В контакте переписываюсь всё с друзьями,
Не видя их в живую месяцами....
 
Что же случилось то ребята с нами???
Ведь помню как гуляли мы дворами,
Как веселились вместе каждый день,
От солнца прятались куда то в тень...
 
Друг к другу мы всё время приходили,
И у родителей так сильно все просили,
Что бы пустили Дашку или Сашку
Простили ему грязную рубашку...
 
А вымазали мы её когда играли,
Точнее клад в земле когда искали...
А как на великах всей бандою ганяли
И во дворе по окнам мяч буцали.
 
Вот это детство было - понимаю!!!
И нынешним всем детям я желаю:
«Вы выходите чаще все во двор,
Трубите каждый день всеобщий сбор»
0

Паутина

20.03.2014
Представь: сидишь такой один, в пустыне
Й воды вокруг ни капли нет...
Или как будто бы запутался ты в паутине
И всё... уже не видишь белый свет...

Согласен, страшная картина...
Не каждому дано понять
Что ж это за такая паутина?
С которой некуда бежать.

На самом деле происходит
Всё это лишь в твоём уме,
А солнце как и раньше сходит
И так же всё красиво при луне.

Так часто люди попадают
Всё в ту же паутину тьмы
Они в ней каждый день страдают
И в этом виноваты только мы....

Ведь сами мы её сплетаем
Как будто люди – пауки
И сами в ней же пропадаем
От той огромнейшей тоски.....

А оглянуться б на минутку:
Открыть глаза, увидеть мир,
Сказать какую нибудь шутку...
Й послать всю ерунду в сортир.
0

Ти знаєш

19.03.2014
Ти знаєш, так буває
Воно безслідно не минає.
Побачеш раз ті світлі очі,
Що, ніби, зовсім не дівочі,

Вони як ангела. Озерця,
З яких йде погляд ніби з серця,
Поглянеш в них не відірвешся
І вже в коханнні ти клянешся.

Собі в душі так зізнаєшся,
Що ти на неї «поведешся».
Можливо слово це не гарне,
Але шукати друге марно.

Приходиш ти додом. Лягаєш.
Аж тут відразу засинаєш.....
Приходять знов ті оченята
І це вже є початок свята.

В душі гітара наче грає,
Під неї серце аж співає,
А мозок чітко розуміє,
Що хлопець цей про неї мріє!!!!!
0

Сон

19.03.2014
Заснув... Як зараз пам*ятаю:
Тебе з річницею вітаю,
По хаті бігають малята,
Бо це є наші дитинчата.

Вони удвох в полоні свята,
Адже річниця мами й тата!
Синок з тюльпаном підбігає,
А доця маму обіймає.

І тут я враз ніби проснувся...
А потім знов заснув... Дивлюся:
Все та ж кімната, ти така ,
Лиш тільки старша на рока.

На стіл вже дочка накриває,
Вона ж бо мамі помагає
І їй не три вже як тоді,
А буде двадцять по весні.

І син дорослий вже заходе
Та всю сім*ю свою заводе!
Дружина вся така в вінках
Трима дитину на руках!

Я розумію – це майбутнє!
Я бачив всіх своїх дітей!
І відчуття це незабутнє,
Бо краще всіх потіх людей!
0

Кощеї

19.03.2014
Життя пішло якесь незрозуміле,
Ніхто не розбирається де чорне а де біле...
І не потрібні зараз людям люди,
Лиш ненависть і злість іде повсюди....
 
Всім треба тільки гроші й якась влада,
Ось саме це в землян найбільша вада:
Душа тоді стає темніше ночі
А потім й світу Божого не бачуть очі..
 
Так деякі із нас стають сильніші,
Хоча, як справжні люди, все ж слабкіші,
Бо в них всього одна єдина ціль...
Щоб їхнім було все....і навіть цвіль...
 
Їм треба лиш копить своє багатство,
Та планувати знов ввести кріпацтво,
Щоб люди бідні як раніше виживали.
І кожен божий день страждали....
 
Та радий я, що правда таки є
Адже наш Бог всім по заслугам роздає.
І кожен хто грішив тут на землі
Отримає сповна у підземельній млі!
Саша, прекрасное стихотворение! Очень мудрое и фил...
1
Стихи Саши Флінка

САША ФЛІНК

САША ФЛІНК
14 стихотворений
Профиль автора

О стихах. САША ФЛІНК

На этой странице собраны все стихотворения САША ФЛІНК, опубликованные на поэтической социальной сети Поэмбук. Всего представлено 14 стихотворений автора.

Вы можете читать стихи онлайн, оставлять комментарии, делиться понравившимися произведениями в социальных сетях. Используйте фильтры для поиска стихотворений определенного жанра, с аудиозаписью или созданных в определенную дату.