СТАРЫЙ ДВОР (ПЕРЕВОД С УКР.)
СТАРИЙ ДВІР ( М. Тютюнник)
Двір сумний, бо скоро холоди,
І вода позамерза в кориті.
Вчора ще рясніли скрізь сади,
А тепер й вони вітрам відкриті.
Літо, як вода в ярок, стекло,
Хату ніжно підпирають лози.
Бо цим стінам втримати тепло
Так же важко, як стареньким – сльози.
Над віконцем присмирів павук,
Хоч і сам спроможний налякати.
Тільки дятел десь вгорі: тук-тук…
Мов, погрітись проситься до хати.
СТАРЫЙ ДВОР ( Е. Евстратова)
Двор печален. Холода грядут.
Превратится в лёд вода в корыте.
Скоро листья облетят в саду,
Опустеет он, ветрам открытый.
Лето незаметно утекло.
Хату нежно подпирают лозы.
Стенам этим удержать тепло
Нелегко, как старческие слёзы.
Над окном - притихнувший паук.
Сонных мух спугнёт его соседство.
Только дятел зарядил: «Тук-тук…
Может, в хату пустите погреться?»
