Моя рідна Польова

(присвячуеться моїй малій батьківщині с.Польова)

 

Летять роки,ідуть століття

А ти завжди,квітуча й молода

Стоїш,окутана лісами,мов намистом

Цвітеш і сяеш,рідна Польова

Ти все пройшла ,і горе і не згоди

Війну,розруху,голод та печаль

Алє ти встояла ,не впала на коліна

І не схилилася у ноги ворогам

Ти памятаеш,ті бої,на Кручі

В Діброві і на Висоті

Де голови зложили за майбутне

Герої Вітчизняної Війни

Здінявся в небо прапор Перемоги

Немов від крові,він червоним став

За тє щоб в недалекому майбутнім

Жовто-блакитний прапор засіяв

Ти не одне зростила покоління

Своїх героїв,славних трударів

Які звеликою повагою й любовью

Шанують горде імя-ПОЛІВЦІ

Вони в Громадську ,землю захищали

В Авганістані,кров свою лели

В Великій Вітчизняній воювали

І на Донецькій,вже билися землі

Нажаль,не всі вернулись з поля бою

За кращу долю,щоб у всіх була

Щоб діти наші,весело сміялись

Героям Слава,каже Польова!!!