Моя рідна Польова

(присвячуеться моїй малій батьківщині с.Польова)
 
Летять роки,ідуть століття
А ти завжди,квітуча й молода
Стоїш,окутана лісами,мов намистом
Цвітеш і сяеш,рідна Польова
Ти все пройшла ,і горе і не згоди
Війну,розруху,голод та печаль
Алє ти встояла ,не впала на коліна
І не схилилася у ноги ворогам
Ти памятаеш,ті бої,на Кручі
В Діброві і на Висоті
Де голови зложили за майбутне
Герої Вітчизняної Війни
Здінявся в небо прапор Перемоги
Немов від крові,він червоним став
За тє щоб в недалекому майбутнім
Жовто-блакитний прапор засіяв
Ти не одне зростила покоління
Своїх героїв,славних трударів
Які звеликою повагою й любовью
Шанують горде імя-ПОЛІВЦІ
Вони в Громадську ,землю захищали
В Авганістані,кров свою лели
В Великій Вітчизняній воювали
І на Донецькій,вже билися землі
Нажаль,не всі вернулись з поля бою
За кращу долю,щоб у всіх була
Щоб діти наші,весело сміялись
Героям Слава,каже Польова!!!