В БОЖЕВІЛЛІ ТУМАНУ

Обійму я тебе до нестями

І до Серця свого притулю.

Вмить Душа заспіва солов'ями,

Що наснагу дають скрипалю.

 

Свіжі рими тобі до вподоби,

Ти у захваті завжди від них.

Стіл весільний, св'ятковий, дубовий

Вабить нас із подій ще шкільних.

 

Почуття це - безцінні перлини.

Не падіння , а - зоряний зліт.

Знай, Кохання моє не загине,

Бо тавро, там Безсмертя стоїть.

 

На заручини в дім твій загляну,

Хай медові вінчають лани.

Я не вірю в суцільність туману,

Божевілля моє зупини!

 

Стихотворение о Любви!

 

Мира и Добра!