ВІТЕР - ВІЩУН

В твоїх очах - Зима без края,

Сніги не випрані ніким.

Торішнє листя не згорає,

З іржой фліртуть вітряки.

 

Дивує Небо без хмаринок

І рієм сни чужі летять,

Наш Час втіка кудись невпинно,

В стерню некошених левад.

 

В росі задумливі Світанки,

Обабіч Мрій моїх лежать.

Вуста цілую ніжно, п'янко,

Та тільки є і в тім - Межа.

 

Пірнають спогади хлоп'ячі ,

Сивіють Пам'яті рядки,

Там , у калини Вітер плаче -

Віщун не зраджений ніким!

 

 

Первое стихо за полтора месяца.О прошедшей Любви.Очень образно и красиво!

 

Мира и Благополучия!