Зірниця
По мотивам собственного «Кредо»: https://poembook.ru/poem/2289379-zarnitsa
Плавиться зірниця
І багато миль
Мчить, немов куниця,
Розтопляє біль.
Вітер скинув пути
І встромив свій ніж
Півночі отрути
Ребер моїх між,
А хробак дороги
Стелиться у даль...
Бог помер в пологах
І зітліла сталь.
Буде ворожити
В шатах голубих
Літо... та дожити
Вже не до снаги.
Знищують морози
Все до забуття.
Рвуть пащеку грози
Вовковим виттям.
Наче удовиця
Скиглить, плаче твердь.
Галасом синиця
Закликає смерть.
Вип’ю чарку меду
Під синиці зойк
І згадаю кредо,
Що залишив Цой:
Войовниче серце
Вимагає змін.
В коливаннях герців
Я встаю з колін.
