ПІСНЯ ПЕЧАЛІ

О як вони пахнуть весняної ночі,
оці розпашілі вишневі сади.
А вранці, кохана, мов звістки пророчі
приносять тумани сюди.

Криштальнії роси збиватиму босий,
як в інші далекі мрійливі роки.
То трель солов'їна, то сич заголосить
в вербовому тині ріки.

Далека кохана, осипляться цвітом
слова як бувало в житті цім не раз.
Буяючий травень навіює літом,
лиш літо нажаль не для нас...

Допалює захід вогні пурпурові.
Нуртує, печалить бузкове вино.
І серце стікає краплинами крові
на ніжне душі полотно...

Травень 2015 р.