Несказане

Я придумала тисячі слів,

Щоб тобі не сказати жодного...

Я чекала тебе сотні днів,

Щоб лише доторкнутись поглядом.

 

Засинала з твоїм ім'ям,

Аби раптом тобі наснитися...

І втікала, де шум і гам,

Щоб забути, аби змиритися.

 

Збережу кожен погляд, сміх,

Щоб навік розійтися долями...

Найщасливіші стали б з усіх,

Та, мабуть, не під цими зорями.