Несказане
Я придумала тисячі слів,
Щоб тобі не сказати жодного...
Я чекала тебе сотні днів,
Щоб лише доторкнутись поглядом.
Засинала з твоїм ім'ям,
Аби раптом тобі наснитися...
І втікала, де шум і гам,
Щоб забути, аби змиритися.
Збережу кожен погляд, сміх,
Щоб навік розійтися долями...
Найщасливіші стали б з усіх,
Та, мабуть, не під цими зорями.
