Сон солдата збройних сил України

РАНЕЕ НАПИСАНО СТИХОТВОРЕНИЕ СОН СОЛДАТА ДНР

 

Тієї ж ночі бачів сон свій воїн ВСУ.

Прикривши і свої ганебні очі,

Під натиском пішов він на війну,

Бо здохнуть там не дуже хоче!

 

І бачить він, кругом лунає галас, сміх,

Ганяє вітер, прапори і чутні стуки,

Стоять на вулицях кабінки, для утіх,

"Героям Слава", скрізь лунають звуки!

 

Побачив діточок своїх, зрадів,

Гуляють у пісочниці, на дворі,

Орають землю четверо рабів,

З Донбасу він привіз їх, у неволю.

 

Але у сні, якось пішло не так...

Щось раптом синє небо помарніло...

То був скажу, не дуже добрий знак.

Стоять гармати, в хату його цілять!

 

Стоять зі сходу мужніє солдати,

Біжить на зустріч танку -"Брате, стій!

Не треба вам туди стріляти,

там рідні діточки, будинок мій!"

 

Молитися почав той русофоб,

вчорашніх сепарів до миру закликає.

У поспіху утер вспітнілий лоб,

від вишиваночки брудним, розшитим краєм.

 

Кінця такого він не уявляв,

І тут відкрилися у нього очі,

Побачив він, як той, хто їх стравляв,

Утік, з грошима під покровом ночі!

 

За кого він ходив вбивать братів?

За що він так їх ненавидів?

За те, щоб більшу харю хтось наїв,

Повинна вся його сім`я загинуть?

 

"-Ні!"-вигукнув у відчаї солдат

"-Ні! Я не хочу, людоньки, ПОЧУЙТЕ!

Гармати розвертайте всі, назад,

ДО УРЯДУ, А СВІЙ НАРОД РЯТУЙТЕ!

 

Давайте разом виженемо геть,

Хто братовбивчу цю війну затіяв,

Хто посилав нас на криваву смерть!

І МУЖНІЙ НАШ ДОНБАС ЗІГНУТИ МРІЯВ!"