Сон солдата збройних сил України
РАНЕЕ НАПИСАНО СТИХОТВОРЕНИЕ СОН СОЛДАТА ДНР
Тієї ж ночі бачів сон свій воїн ВСУ.
Прикривши і свої ганебні очі,
Під натиском пішов він на війну,
Бо здохнуть там не дуже хоче!
І бачить він, кругом лунає галас, сміх,
Ганяє вітер, прапори і чутні стуки,
Стоять на вулицях кабінки, для утіх,
"Героям Слава", скрізь лунають звуки!
Побачив діточок своїх, зрадів,
Гуляють у пісочниці, на дворі,
Орають землю четверо рабів,
З Донбасу він привіз їх, у неволю.
Але у сні, якось пішло не так...
Щось раптом синє небо помарніло...
То був скажу, не дуже добрий знак.
Стоять гармати, в хату його цілять!
Стоять зі сходу мужніє солдати,
Біжить на зустріч танку -"Брате, стій!
Не треба вам туди стріляти,
там рідні діточки, будинок мій!"
Молитися почав той русофоб,
вчорашніх сепарів до миру закликає.
У поспіху утер вспітнілий лоб,
від вишиваночки брудним, розшитим краєм.
Кінця такого він не уявляв,
І тут відкрилися у нього очі,
Побачив він, як той, хто їх стравляв,
Утік, з грошима під покровом ночі!
За кого він ходив вбивать братів?
За що він так їх ненавидів?
За те, щоб більшу харю хтось наїв,
Повинна вся його сім`я загинуть?
"-Ні!"-вигукнув у відчаї солдат
"-Ні! Я не хочу, людоньки, ПОЧУЙТЕ!
Гармати розвертайте всі, назад,
ДО УРЯДУ, А СВІЙ НАРОД РЯТУЙТЕ!
Давайте разом виженемо геть,
Хто братовбивчу цю війну затіяв,
Хто посилав нас на криваву смерть!
І МУЖНІЙ НАШ ДОНБАС ЗІГНУТИ МРІЯВ!"
