Карпенко Светлана

Валентина, спасибо!

Евгений, спасибо!

Саша, стиписняюсь...(стесняюсь).

Ой, Галочка, не знаю.... Как бы себя не растерять...

Светочка, мои наверное грязные....

Владимир, мне до Галюси далеко.... ))) А сейчас , если есть желание, прочтите мой стих- предисловие, к циклу обещанных 1000 строк.

Владимир, Дмитро ПАВЛИЧКО "Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, Подібний до згорілої трави. Моя кохана, завтра я воскресну, Ти ж нині невоскреслого кохай. Я не поїду більше ні за Десну, Я не подамся більше за Дунай." """"""""""""""""""""""""""""""""""""""""" "Між персами твоїми – жолобок, Задолина життя і пропадання, Туди, немов нитки в один клубок, Збігаються мої думки й жадання. Там погляд мій свої стежки снує, Вникаючи крізь блузу і сорочку, Зникає дивно там єство моє, Мов крапля на вишневому листочку. Та ні, я виникаю із води, Мов рятувальна виспа в океані. І починаються мої важкі труди Між горами на тій святій поляні. На мене сходить воля звідтіля, Де є одна гора, а поруч – друга. І твої груди тверднуть, як земля, Яка, немов рятунку, прагне плуга. Як би я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж, І входиш в мрію снів прозору. Я там стояв би цілу ніч, Щоб знову бачити, як вранці Злітає сон із твоїх віч, І ти встаєш в прозорій тканці. Та я не знаю… Не дано, Бо ми з тобою не знайомі, Та чом же те твоє вікно Горить в космічному огромі? Коли дивлюсь на небеса, Я те вікно щоночі бачу, І сходить золота краса В мою фантазію чортячу.

Потому что в основном порядочные люди и о том, что я в том стихе написала, обычно не принято говорить вслух.... И, думаю, мне не стоит дальше писать об Этом...Тем более, что эти стихи написаны от первого лица....а я многое видела только в кино, не испытав на себе)))

Микола, их стыдно печатать.... Хотя один там уже есть. Читали?

Раиса, спасибо! Я с Вами согласна! Я закрыла тот стих.

Адусия, он там один и есть "Танец любви" ( цикл обещанных строк), а дальше я не осмелилась печатать.))) То был какой-то порыв, желание такое выставить, а потом..... осечка...)))