Тобі(тебе)....
В житті мінливе все до болю,
І тяжко встояти вже на краю,
Якщо вже я тоді не встою,
Ти підхопи мене, хоча би у раю,
Бо я краплина в русі моря,
Та не встигаю втиснутись у течію
І тільки шлях виблискувала зоря,
Але його, як слiд вже не вхоплю.
Ти зрозуміла натяки нестримні?
Без тебе затягне в круговоріт,
Та наче спалахи невинні
Тебе благають про політ.
Авжеж, ти маєш бути вільна ,
І не розкута від своїх бажань,
Така вже вірна і, хоча засильно,
Що маєш повертатись до страждань,
Відмовся від контролю тої честі,
Поринь у спогади без позіхань
Та знай, що у твоєму серці
Нема вже кривди, як і сподівань…
Грайливо сонечко виблискує на тілі,
Пісочні вежі ти зусиллями звела,
За обрієм десь там понад три милі,-
Побачила що вже від болю не втекла.
Опять рассвет , но тебе больно,
Ведь ты не знаешь,что случилось там,
Где жизнь течет непроизвольно,
Но все расставлено не по местам.
В своих иллюзиях иначе представляла,
Как ты хотела сделать шаг конем,
Возможно, совесть ты мою и истощала,
Но не был я в седле своем.
Ты ангел, коим Бог доволен,
И я тебя не собираюсь прогонять ,
В своих желаньях я порой неволен,
Но для тебя я должен выбирать.
Пускай, всегда готов на испытанья!
Коль хочешь глубину души познать ,
Пусти ковбоя на заданье ,
Затем попробуй это у него отнять.
Багато часу промийнуло ,
Але я згадку вбережу,
Бо ти мій світ перевернула
Тебе від себе я не відпущу!
Конечно, все не досконально,
Могло быть лучше - знаю я!
Во многом ты феноменальна
И лучший спутник для меня!
І тяжко встояти вже на краю,
Якщо вже я тоді не встою,
Ти підхопи мене, хоча би у раю,
Бо я краплина в русі моря,
Та не встигаю втиснутись у течію
І тільки шлях виблискувала зоря,
Але його, як слiд вже не вхоплю.
Ти зрозуміла натяки нестримні?
Без тебе затягне в круговоріт,
Та наче спалахи невинні
Тебе благають про політ.
Авжеж, ти маєш бути вільна ,
І не розкута від своїх бажань,
Така вже вірна і, хоча засильно,
Що маєш повертатись до страждань,
Відмовся від контролю тої честі,
Поринь у спогади без позіхань
Та знай, що у твоєму серці
Нема вже кривди, як і сподівань…
Грайливо сонечко виблискує на тілі,
Пісочні вежі ти зусиллями звела,
За обрієм десь там понад три милі,-
Побачила що вже від болю не втекла.
Опять рассвет , но тебе больно,
Ведь ты не знаешь,что случилось там,
Где жизнь течет непроизвольно,
Но все расставлено не по местам.
В своих иллюзиях иначе представляла,
Как ты хотела сделать шаг конем,
Возможно, совесть ты мою и истощала,
Но не был я в седле своем.
Ты ангел, коим Бог доволен,
И я тебя не собираюсь прогонять ,
В своих желаньях я порой неволен,
Но для тебя я должен выбирать.
Пускай, всегда готов на испытанья!
Коль хочешь глубину души познать ,
Пусти ковбоя на заданье ,
Затем попробуй это у него отнять.
Багато часу промийнуло ,
Але я згадку вбережу,
Бо ти мій світ перевернула
Тебе від себе я не відпущу!
Конечно, все не досконально,
Могло быть лучше - знаю я!
Во многом ты феноменальна
И лучший спутник для меня!