Тобі(тебе)....

В житті мінливе все до болю,
І тяжко встояти вже на краю, 
Якщо вже я тоді не встою, 
Ти підхопи мене, хоча би у раю, 

Бо я краплина в русі моря, 
Та не встигаю втиснутись у течію 
І тільки шлях виблискувала зоря, 
Але його, як слiд вже не вхоплю. 

Ти зрозуміла натяки нестримні? 
Без тебе затягне в круговоріт,
Та наче спалахи невинні 
Тебе благають про політ. 

Авжеж, ти маєш бути вільна ,
І не розкута від своїх бажань, 
Така вже вірна і, хоча засильно, 
Що маєш повертатись до страждань, 

Відмовся від контролю тої честі,
Поринь у спогади без позіхань 
Та знай, що у твоєму серці 
Нема вже кривди, як і сподівань… 

Грайливо сонечко виблискує на тілі, 
Пісочні вежі ти зусиллями звела, 
За обрієм десь там понад три милі,- 
Побачила що вже від болю не втекла.

Опять рассвет , но тебе больно, 
Ведь ты не знаешь,что случилось там, 
Где жизнь течет непроизвольно, 
Но все расставлено не по местам. 

В своих иллюзиях иначе представляла, 
Как ты хотела сделать шаг конем, 
Возможно, совесть ты мою и истощала, 
Но не был я в седле своем. 

Ты ангел, коим Бог доволен, 
И я тебя не собираюсь прогонять ,
В своих желаньях я порой неволен, 
Но для тебя я должен выбирать. 

Пускай, всегда готов на испытанья! 
Коль хочешь глубину души познать ,
Пусти ковбоя на заданье ,
Затем попробуй это у него отнять. 



Багато часу промийнуло ,
Але я згадку вбережу, 
Бо ти мій світ перевернула 
Тебе від себе я не відпущу!

Конечно, все не досконально, 
Могло быть лучше - знаю я! 
Во многом ты феноменальна 
И лучший спутник для меня!