про мій рідний Високий

 

(посвящается посёлку в котором я вырос и жил)

Летять роки,ідуть століття

А ти стоїш, квітучий й молодий

На пагорбі,окутаний лісами,як намистом

Мій рідний край,Високий мій

Ти все пройшов,і горе і не згоди

Війну,розруху,голод та печаль

Алє не падав,не схилявся на коліна

Не кланявся у пояс ворогам

Ти памятаеш ті бої,на кручах

В дібровах і на висоті

Де голови зложили,за майбутне

Герої Вітчизняної Війни

Здійнявся внебо прапор Перемоги

Немов від крові,він,червоним став

За те, щоб,в недалекому майбутнім

Жовто-блакитний прапор засіяв

Ти не одне зростив вже покоління

Своїх героїв,трударів та заводчан

Які з великою повагою й любовью

Шанують горде імья Височан

Вони в Громадську,землю захищали

В Авганістані,кров свою лели

В Великій Вітчизняній воювали

І на Донецькій вже,билися землі

Нажаль,не всі вернулись з поля бою

За кращу долю,щоб у всіх була

Щоб діти наші весело сміялись

Щоб щебетала на подвірьї дітвора

Щоб ми сьогодні йшли,на це,славетне свято

Вони пішли за нас,в смертельний бій

За це їм кажем ми - Героям Слава

І з наме каже їм,ВИСОКИЙ мій

 

26 марта 2016 год Александр Гненный