Жовті окуляри...

Сьогодні зранку жовтого замало –

і небо сиро нудиться без пари.

Воно і наодинці – досконале,

але… вдягнімо жовті окуляри?!..

І буде сум – у кольорі соломи.

Спалімо? – зараз, поки ми не вдома…

Самотнє небо знову стане сьомим

і ляже нам на плечі невагомо.

В буршти́новий фарбовану годину…

хоча б одну… – у настрою скарбничку:

на нашу несучасну субмарину…

на сонячно розписані дрібнички…