Коли навколо ні душі
Коли навколо ні душі,
І плине день за днем так швидко.
Яскравим полум'ям свічі,
Згорить любові дика квітка.
Коли на вулиці зима
Закидає стежки снігами,
Десь в далечіні пролуна
Мелодія стара... і я без тями.
Коли згадаю, що було,
Печалі смуток знов накриє.
Я зрозумію - лиш вона
Моє серденько відігріє.
Нехай роки минають... дні...
Та я ніколи не забуду,
Як часто плакала в пітьмі,
Душа моя, розбита всюди.
Як часто пізно жалкував,
Що час назад не повернути.
А образ той, що чарував,
Мені лишається забути...
І плине день за днем так швидко.
Яскравим полум'ям свічі,
Згорить любові дика квітка.
Коли на вулиці зима
Закидає стежки снігами,
Десь в далечіні пролуна
Мелодія стара... і я без тями.
Коли згадаю, що було,
Печалі смуток знов накриє.
Я зрозумію - лиш вона
Моє серденько відігріє.
Нехай роки минають... дні...
Та я ніколи не забуду,
Як часто плакала в пітьмі,
Душа моя, розбита всюди.
Як часто пізно жалкував,
Що час назад не повернути.
А образ той, що чарував,
Мені лишається забути...