Маленька

Мрійлива,чарівна,весела та сильна
А в серці – самотня вона
Читає до ранку, і плаче під фільми
Така от самотня краса…
 
Посмішка щира, очі щасливі,
Буває,що це лише гра
А вдома царівна, стає ледь помітна,
Бо втомлена надто вона.
 
Страждала, терпіла, усе пробачала
Про це не шкодує дівча.
Дівчинка знає,що їй потрібно
Кохати повинна й вона!
 
Вона уявляє щасливі сюжети
У ліжку щодень, перед сном
На ранок реальність вертає маленьку
До болі зруйнованих спроб.
 
Не всі зрозуміють, про що вона каже,
Для когось – вона ще мала,
Але відчайдушна дівчинка скаже:
«Колись покохаю і я»…