І знову вибач. Що тобі ще?
І знову вибач. Що тобі ще?
Якщо образив, то ненавмисно.
Вже вкотре липень обмив дощем
Старече тіло сумного міста.
Я в цьому фільмі лише глядач,
Що йде в кіно, ніби інші – в храми.
Та клятий автовідповідач
Торочить знову одне й те саме.
Вже небо квітне рясним сузір’ям,
Зірки яскраві, мов смолоскипи.
Я йду самотньо твоїм подвір’ям
І відчуваю, як пахнуть липи.
Коли настане лиха година,
І землю виснажать суховії,
Тебе любитиму. Це єдине,
Що я в житті цім насправді вмію.
Тебе чекатиму. Це останнє,
Що сенс в житті надає поету.
Якби не мрійники й не кохання,
Господь давно б знищив цю планету.
Отзывы
dusha11.07.2016
ЯК ГАРНО!!!
Марухина Ксения11.07.2016
Какой красивый, мелодичный язык!!!!!! Просто восторг!!!!!
Кныш Нэтта11.07.2016
Так романтично и искренне.
Очень понравилось.
Стиховский По Читатель11.07.2016
Чудово!!!!
Кваша Виталий11.07.2016
Дуже гарний вірш!!!
Клименко Дмитрий11.07.2016
Андрей, слушайте, класс!
Я раньше как-то не столь заметил... Вы реально пишете на очень классном украинском, не машинально калькированном с русского, как некоторые, а классном, свободном !
Вот у меня как-то сразу это не получилось, пробовал неудачно... и я языком владею отлично, но стихи никак. Вам респект огромный! ++++
Карлисано Наташа11.07.2016
Браво!
