ФІАЛКИ

Не сумуй! - Всі говорять тобі...
То я так... - Не звертайте уваги...
Гляньте,- може то сни голубі
підвіконня -фіалки?... Відваги

стільки в них, в передвісті зими 
зацвіли... Хто врятує від стужі
квіти ці, мрії ці?... - Може ви?-
Що давно вже до всого байдужі!

Ні... Навряд... Від печалей і зим
ви давно звикли кутатись в шуби,
щО там,- сам покривалом старим,
зігріваюсь... Або біля груби,

як в дитинстві... Та Бог з ним... Були,
ті часи -не ховався від снігу!
Бо горів!... бо фіалки цвіли
моїх мрій, пробиваючи кригу...

Не сумуй... Не сумую... То так -
трохи мерзну і трохи хворію,
сподіваючись, що у віршАх
може хоч ті фіалки зігрію...