Сон

Приснилося мені вночі,
що знову я- на рідній Батьківщині.
Що знову бігаю по річковій воді,
вінок кладу на голову червоно-синій.

А десь далеко чути жінки спів,
та так же гарно , мов пташинав гаю.
І парубок усіх на вечорниці вже збирає,
а день все ходить то на захід, то на схід.

То є вона, така весела, гарна!
То є Вкраїнонька моя!
Убралась в жито, мов в жупан прегарний,
і розсипа по світі чарівні слова...

Любов моя розлилась сторіками,
вона чудна, як те мале дитя.
То вся любов до неньки-мами,
то все є рідная земля!