Чорний 2014

Вибух,
       тиша,
            знову "бах"...
Сльози,
        крик,
           і вічність на губах...
Гільза,
       кров,
           сліди багрянцю....
Злість і біль,
                немов у танці....
Син, дідусь, а також батько...

Та не ви!, пани горбаті!
Сидите в своїх "палатах",
І лиш тямитесь у "катах"...
Не понять вам мою тугу,
я - не буду вашим другом...
Чи ж за те діди вмирали?
Чи ж за тебе - канібале!?
А чи може за Вкраїну,
ту квітучу і ЄДИНУ...
Ви ж собаки , ех, продажні...
Згнить би вам в високій башні,
подавилися б слюною....
Бо ж не буде вам спокою...
Тілом , 
      духом, 
            а чи словом,
а чи з неба сильним громом...
Розвалімо, браття, скнар тих,
аби неньки плач стих....
Бо ж нема тому прощення,
через кого , ріки лила , неня...
Тож ВСТАВАЙМО браття - сестри,
будем ввіки славу нести!
Славу вільної країни,
Схід і Захід- ми ЄДИНІ !