Я, проти абортів!

А серце крає на частинки,
вливає яд у мою кров...
Душа вмліває щохвилинки,
коли згадаю про це знов...
Коли згадаю що життя,
яке не має жодного гріха...
Відходить десь туди - у небуття,
ну а йому за це, утіха...
Зібрав вже тисячу "ДОЛЯРІВ",
і все в свою кишеню...
І злісно виглядає з-попід окулярів,
- колись, ще станеш й ти мішенню...
Скажіть, чому ось так завжди?
Хто може мати - той вбиває....
А хто не має, не зховаю правди,
про допомогу все благає...
Мені казали ще давно,
що ДІТИ всі ЦІ янголята....
Але позбавлені одного -
уміння вірити , кохати...
Позбавленні ще й відчувати....
Любові материнської не знають...
Нема кому ЇХ пеленати,
хоч і живуть у світлім "раю".
Тож не вбивайте ви ДІТЕЙ цих,
нехай ростуть і розуміють.
І може деякі із них,
життя дитяче зберегти зуміють...
І зробить хтось добряче діло,
повстане проти супостата.
Він буде тішитись уміло,
руками учепивсь за грати.