СЦЕНА
Під зеленою тінню
До бруку нахилених віт.
В центрі міста,
Побіля базарної площі.
Просто, втупившись в землю,
Там старість на цеглі сидить,
В перехожих людей
Жебракуючи гроші.
Як упаде мідяк
В посивілий, потертий кашкет,
Перехрестить у спину
Погляд сивої ночі,
“Дай же ж Боже й тобі!”-
Щось шелесне, покірне таке,
І суєтне життя
Заховає від сорому очі…
