СЕРПЕНЬ
СЕРПЕНЬ
Розсіяв серпень теплі дні,
Сумує літо в дні останні,
Але ще сходить в сподіванні,
Ще літнє сонце у вікні..
Вже видно в листі де-не-де
Пожовклий лист – сивину літа,
Він був зеленим, дихав вітром,
Але впаде, як все живе…
Вже холодніші стали зорі,
Тремтять вони у далині,
Примарним потойбічним світлом.
Та відбиваються в воді….
***
Духмяний, свіжий, колосистий
Сніп,
Дощами літніми росистий
Хліб,
Розносить з поля свій солодкий
Дух,
За обрієм вже срібний серп
Затух .
Жевріє зерно в променях
Зорі,
Долоні прагнуть свіжої
Землі,
А тіло п`є із неї силу й
Міць,
Вона міцніша найміцніших
Криць.
