війна

Я прошу вас люди, вгамуйтесь,
пожалiйте серця матерей.
Я прошу вас люди, змилуйтесь,
не потрiбно нам бiльше смертей.
Ну навiщо нам вiйни жорстокi,
кров`ю залитi поля.
Залиште країну у спокiй, 
не потрiбна нам ваша земля.
Краще, збережемо ми волю,
i в серцi в нас буде вогонь.
Не продамося ми вам у не волю, 
й не будем стрiляти удогонь.
Ми вiдвоюемо нашу країну,
будем стояти за неї завжди.
Ви не вб`ете мову солов`їну,
 не ми захотiли вражди.
Багато дiтей землею прикритi,
нiколи не прийдуть назад.
Багато батькiв сльозами умитi,
нiколи не вернуть дитину у сад.
Чому ж ви жорсто вбиваете, люди,
чому ви не хочете миру землей.
Батькi пiдставляють синам свої груди,
щоб вберегти серця матерей.
Я прошу вас люди, вгамуйтесь,
 ну навiщо нам стiльки сметрей?