СЛІД

А ты?
Входя в дома любые —
И в серые,
И в голубые,
Входя на лестницы крутые,
В квартиры, светом залитые,
Прислушиваясь к звуку клавиш
И на вопрос даря ответ,
Скажи:
Какой ты след оставишь?
След,
Чтоб вытерли паркет
И посмотрели косо вслед,
или
Незримый прочный след
В чужой душе на много лет? Леонид Мартынов

Відсутність настрою, застуда,
цей жар, і біль, і хрипота...
Температури амплітуда
уже, либонь, сягає ста,

жартую звісно, то занадто,
але гіпербола лише 
тут тільки спосіб подолати,
стереотипи і кліше,

що в'їлись вже і певно з'їли
свободу думки, відчуття,
свободу на папері білім,
пера описувать життя...

Звичайно - екзестенціально 
й метафорично, без його,
сухих буденностей реальних,
без реалізму отого,

що бачиш, чуєш, та і пишеш,
як зараз, після клянучи...
Бо слід, який ти слід залишиш?
Лиш плями бруду сірі, чи,

чи може все ж таки щось інше,
в чиїйсь душі якесь тепло,
чи світлу згадку ніжним віршем,
про те, що вже давно пройшло...