Дощ

Завіває осіннім дощем
Холод, злоба чужих сердець...
Я не стану любові співцем
Розкажу про розлуки вінець!

Віра, щастя, кохання, любов
Поряд з біллю й образою йдуть
Да! Кохала тебе я! Але-
Про кохання моє ти забудь!

Зрада ріже жорстоко ножем
По душі, що ще вірить і жде
Я не стану кохання співцем....
Я чекаю... Та вже не тебе!