Повір

Бідний соняшник схилив голівоньку, 
ясна зіронька зникла з небес. 
Ти, козаче мій, втратив силоньку 
і не віриш вже в силу чудес ... (2)
Пр.
Повір: твоя країна буде жити!
Її поля, лани, хатки і ріки...
Але не забувай її любити
І це шанувати все довіку ... 

Сумним ти ідеш... Забув, дівчинонька
Тебе чекає там, в ріднім краю ..
Хай в душі твоїй, як та зіронька,
Віра спалахне в землю свою ..(2)
Пр.

І матір свою не згадуєш ніяк,
Вона вірить ще, що ти живий:
"Хай Господь подасть який - небудь знак,
Що прийде сюди синочок мій" ...(2)
Пр.

Похилився ти, схилив голівоньку,
Як той соняшник, у полі в нас...
Згадай дівчину і мати сивеньку,
Будеш вдома ти, як прийде час...(2)
Пр.