Небесна сотня

Життя їх полягло в бою
За непідкорену країну.
Стояла сотня в їх строю,
Небесна сотня була, сину.
«Майдан»  співав і танцював,
У світ просив вікно відкрити.
Та Хтось комусь наказ віддав
Усіх людей на ньому вбити!
Старих,  малих,студентів всіх –
Усіх, що бачили, всіх били.
Залився кров’ю людей  сніг,
А рідні вдома сльози лили …
«Майдан» вже вдруге там стоїть
За тих людей, що не вернулись …
Народ наш почали труїть –
З війною знову ми спіткнулись:
Знущались, катували люд,
Жорстоко били і вбивали …
Створили ніби самосуд,
Але за що ж їх покарали?
На брата тоді пішов брат,
За гроші ладен був багато !
І не боявся навіть ґрат !  А як це брат ішов на брата? Ішов, синочку, бо забув,
Що Україна – рідна мати.
І добре, що народ збагнув,
Що треба рідних захищати.
Небесна сотня спочива
В обіймах рідної країни, Війна іще, на жаль, трива
На території Вкраїни.
Я хочу, щоб колись у нас
Була держава з людом чесна.
Сотня є прикладом в наш час:
Була земна, стала – небесна!..
 
Михайло Чекан
Олександра Софілканич