...
Є такі очі - назавжди рідні -
Трохи холодні і трохи лукаві,
Такі неповторні, такі необхідні,
Такі незабутні... Кольору кави.
Є такі руки - красиві і сильні
Зі шрамом тонким на мізинці лівої.
Їх дотики роблять тебе божевільною
І ти поринаєш у це божевілля.
І ти розуміє, що відстань і час
Над вами не владні - і це не зміниш.
Ти віриш, ти знову віриш у "вас".
Ти віриш... Уперто і щиро віриш.
