прощання
Я скажу на прощання: "Адьйос!Переможців не судять!"
Усміхнусь і назавжди піду - як ти і хотів.
На світанку мої поцілунки тебе не розбудять...
Я вдягнусь і піду - без істерик і зайвих слів.
Переможців не судять... Солодка моя перемога
Гріє душу тендітну і серце мені окриля.
За дверима чекає і кличе нова дорога.
Однією ми йшли, та у мене тепер своя.
Переможців не судять. На максимум ввімкнеш музику,
Хлюпнеш в келих коньяк і закуриш міцну з ментолом.
Пізно плакати і сердитись, час уже втрачено, дурнику.
Заспокойся, не рви фотокартки й не кидай до долу...
Переможців не судять, це був наш фінальний раунд.
Два-один, перемога тепер на моєму боці.
Годі рюмсати, витри шмарклі й зміни свій саунд.
Ти ж мужик в решті-решт! Не спиняй себе на півкроці.
Буде сумно - пиши, може словом якимсь утішу.
Ми ж таки не чужі, у біді самого не залишу...
Постарайся забути й знайти собі кращу "іншу" -
Розумнішу,покірнішу і, безперечно, гарнішу.
