прощання

Я скажу на прощання: "Адьйос!Переможців не судять!"

Усміхнусь і назавжди піду - як ти і хотів.

На світанку мої поцілунки тебе не розбудять...

Я вдягнусь і піду - без істерик і зайвих слів.

Переможців не судять... Солодка моя перемога

Гріє душу тендітну і серце мені окриля.

За дверима чекає і кличе нова дорога.

Однією ми йшли, та у мене тепер своя.

Переможців не судять. На максимум ввімкнеш музику,

Хлюпнеш в келих коньяк і закуриш міцну з ментолом.

Пізно плакати і сердитись, час уже втрачено, дурнику.

Заспокойся, не рви фотокартки й не кидай до долу...

Переможців не судять, це був наш фінальний раунд.

Два-один, перемога тепер на моєму боці.

Годі рюмсати, витри шмарклі й зміни свій саунд.

Ти ж мужик в решті-решт! Не спиняй себе на півкроці.

Буде сумно - пиши, може словом якимсь утішу.

Ми ж таки не чужі, у біді самого не залишу...

Постарайся забути й знайти собі кращу "іншу" -

Розумнішу,покірнішу і, безперечно, гарнішу.