Осінь...

Тиха осінь, красива осінь -

Листя вже помаранчем пала...

Ти лишитися поруч просиш

І в очах - промінці тепла.

Ми з тобою несхожі і схожі...

І слова твої тихі і прості.

Ще учора ти був перехожим,

А тепер - ти в моєму житті.

Напівдотики, напівнатяки,

Недосказаність в кожнім погляді...

Все змішалось - і мрії, і запахи,

Стук сердець, тамування подиху...

Все серйозно і все несерйозно -

Осінь сплутала все і змішала.

Тиха осінь, красива осінь

Одне одного нам дарувала.