Осінь...
Тиха осінь, красива осінь -
Листя вже помаранчем пала...
Ти лишитися поруч просиш
І в очах - промінці тепла.
Ми з тобою несхожі і схожі...
І слова твої тихі і прості.
Ще учора ти був перехожим,
А тепер - ти в моєму житті.
Напівдотики, напівнатяки,
Недосказаність в кожнім погляді...
Все змішалось - і мрії, і запахи,
Стук сердець, тамування подиху...
Все серйозно і все несерйозно -
Осінь сплутала все і змішала.
Тиха осінь, красива осінь
Одне одного нам дарувала.
