Човнова станція

Двох річок на віки з’єднання

Колискова славетного міста,

Від любові природи зітхання

Тут вода прозора і чиста.

 

Увімкнулась машина часу,

У дитинство пірнув безклопотне.

Не помітив тоді я красу,

Чарівне те творіння природнє.

 

Скрізь навколо дерева стоять

На людей увесь час поглядають,

А навпроти співи звучать

Та музики симфонії грають.

 

У старому парку стежками

Після праці люди гуляють,

Їхні очі про вічне думками

Від кохання справжнього сяють.

 

Стара верба під гілочки манить,

Від спекотного сонця ховає,

Бо воно бесжалісно палить,

А верба холодком обіймає.

 

Із любов’ю вода берег пестить,

Мальовничі човни хилитає.

Он мистець олівцем папір креслить,

Бо будівля його надихає.

 

Білосніжна красується станція

Для човнів спеціально сбудована,

Особлива приваблива грація

І свіженьким вапном вибілована.

 

Гомінкі зустрічає весілля.

Ракурс кадру шука папараці.

Та казкове манить довкілля.

Для митців малювання тут праця.

 

Вечори співають відлунням

Колискової жаб’ячим хором,

А сріблястий місяць чаклун

Наганяє сон на нас змором.

 

До річок зірки падають жменями

І у теміні десь там зникають.

Соловейко чарівними трелями

Нашу душеньку ніжно плекає.

 

Хай у спадок залишиться диво

І прийдешнім нехай поколінням,

Буде затишно також ,красиво

Чарівне це природнє творіння.

Сосєдка О.Д. 14.04.2016р.