Зачекаю

Пахне солоним попкорном. Мені завжди пахнуть по-різному вечори. І як всі, я їх також обожнюю...

Ай дійсно, дійсно у світі минає все. І ми також. І я закінчуюся, добавляючи, поповнюючи себе. Я побачила тебе. Мені подобається, що я відкопала. Що винесла із руїн. Але чи на довго? Ти вражений, моїм вподобанням твого яства. Але чи на довго? Я знаю, не варто роздумувати про час. Треба його жити. Тож, я вирішила жити, чекаючи, насолоджуючись чеканням, тебе. Не прийдеш, не біда. Я ж бо і сама невпевнена. А прийдеш, той добре, будемо жити моментами разом.