Чекати

Година перша, друга, третя...
А я терплю і досі.
Чекати здатен і сторіччя,
Страждати вже невзмозі.

І час минає, та й ми старієм.
Ми любим щиро, та не тих.
Мине усе, усе змарніє,
І я змарнів, і я вже стих.

Чому ж у світі так виходить?
То хоч бери та подихай.
А бісенята - купідони
Регочуть. Зачиняють Рай.