Заздалегідь чекають лиш оману…

Заздалегідь чекають лиш оману,

На щастя не чекають взагалі.

Від твого погляду давно не лихоманить,

Та муки тільки сили додали.

Без тебе став сміливим серця поклик,

Вбачаю в цьому я хороший знак.

Можливо, це маленький щастя дотик

Чи взагалі - життя солодкий смак!

Свідомо перестала я блукати

У безпросвітній темряві буття.

І знаю я, чого мені чекати –

Не щастя, ні – його передчуття...

Хто вміє серце словом передати,

При цьому залишаючись німим,

Той здатен своє щастя відчувати,

У нього слів бракує, доля ж – з ним!..

 

27.03.2016