З Гейне

З Гейне

 

Стоять нерухомо зiрки

Вiками в височинi.

I нiжно одна на одну

Дивляться сумно вони.

 

Чарiвною мовой вони

Таємницi шепочуть свої.

І жоден у свiтi фiлолог

Не може збагнути її.

 

Лиш я цю мову зiрок

На все життя осягнув.

Адже коханої вид

Менi словником служив.