СПИНИСЬ НА ХВИЛЬКУ, ХРОНОСЕ, НЕ РУШ..

ДО ДВОХСОТРІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА



Спинись на хвильку, Хроносе, не руш,
нехай життя на мить замре у кадрі..
О ні, дівчИно, ви не з Мулен Руж,-
лише слов'янки так бувають гарні!

І синьо-жовті плещуть кольори
в волоссі вашім від пориву вітру,
то не стрічки, о ні - то прапори,
і синь очей підкреслює палітру.

То сині мрій, і моря, і небес..
Ви  як псалтир читаєте на пам'ять
Шевченка..Боже, мабуть він воскрес,
і баче знов, Дніпро, лани і Канів..

І тут звучить, у голосі, словах,
у мові тій, якій судилось жити
у цих поривах вітру, на вустах,
у білих яблунь квітах, і у житі..

Майнула мить, і знову потекла,
часу вода без втоми і упину..
скінчився вірш - я вигорів дотла,
незгасною жаринкою тепла
у вас в очах світилась Україна.