СОН-ТРАВА

Відквітаючий сон, фіолетовий сон понад яром,
мріє в зелені трав.. Синє неба вгорі полотно..
Знову в серці печаль і нажаль ми з тобою не пара,
і не бачив тебе, вже здається, як вічність, давно..

Облітає роса від моєї ходи нешвидкої,
і могутні дуби, пам'ятаючі ще давнину,
на сторожі ції тишини і цього супокою,
благовійно шумлять тиху пісню про тебе сумну..

Гам пташиний стиха...-Всі ми краю оцього пташата,
всім нам доля одна, і у всіх у нас щастя одне..
Тільки мусим чомусь, мусим завше кудись поспішати,
відлітати з гнізда, щось шукати земне й не земне.

І вертатись назад, в край де все ж таки гояться рани,
від жорстоких боїв, від розбитих на друзки кохань..
Хай часу і віків розмиваються межі і грані,-
все ж вертаєм назад, крізь пустелі, у свій Ханаан..

Відквітаючий сон, фіолетовий сон понад яром,
мріє в зелені трав.. Синє неба вгорі полотно..
Знову в серці печаль і нажаль ми з тобою не пара,
і не бачив тебе, вже здається, як вічність, давно..