Грім, вогонь та дотики наших душ
Коли грім впаде на землю,
небо вкриється вогнем.
Все почорніє, стане темно,
ти не забудь тоді мене.
Не забувай мене ніколи,
навіть якщо в болі та хворобі.
Не забувай ні в якім полі,
навіть якщо ти в чужій долі.
І я пам'ятатиму тебе завжди,
триматиму в своєму серці.
Твоє ім'я, вуста, тепло руки,
і дотики душі наші перші.
