Вона.

Вона.
Вона не із ти жінок, котрих звуть музами.
Казкова, але дитя реальності - не веселки.
Створений власними і чужими конфузами,
Колір її диму, загорнутий в статті газетки.

Вона не із тих жінок, котрим обіцяють вічність.
Правила стосунків подібні грі в сапера.
Незважаючи на голівудську епічність
Кіно драма, саундтрек, як і життя акапелла.

Вона не із тих жінок, що загальновживані, як слова.
Її не обирають, не створюють, лише знаходять.
Далека вперше й востаннє, як підійдеш - проста.
Безмежна... коли деталі, ваших, пазлів підходять.

Вона не із тих жінок, до яких бувають байдужі.
Викликає різні емоції, котрих завжди ураган.
Океани романтиків слів, для неї - калюжі.
Метеликів в шлунку, не знищить і Еспумізан.

Вона із тих жінок, котрих не обов’язково кохати.
Щоб стала незамінною досить і погляду.
Можеш покинути, образити, але її забувати,
наче реанімовану душу, позбавити, догляду.

Муза - Каталізатор.