поміж гілля

Здається знову погас ліхтар

Поміж весняним і зимнім сонцем

І вийшов напевно крихкий обман

З дощем на ще теплій долонці

 

Здається знову згасає любов

І прокидається ніч уперта

І ми в останнє з тобою немов

Сторінка аркуша списана, стерта

 

І сутінки поміж гілля німого

Проб*ються крізь дим і туман

І що ж тоді у житті складного

М*яка мов перина омана

 

І небо десь там серед хмар

Загубить кінцеву зупинку

Погасить вогонь свій Тартар

Щоб знов запросити людину