Її мелодія
Десь за туманом скрипка грає,
Її почує цілий світ.
Вона лунає и чарує,
Все зупиняється на мить.
Я чую, кличе мов до себе
Її чарівний , чудний дзвін.
Навколо все стає яскравим,
А я стою чомусь сумний.
Бо вона грає,немов плаче,
Немов сумує в однині.
Хтось залишив ту бідну скрипку ,
Ніхто не грає вже на ній.
А я іду, вже довго йду,
Шукаю скрипку все у тьмі
Вже покидають мене сили
Та треба рухатись мені.
Ось вже побачив я її,
Таку яскраву, мов небесну
Її чарівний чудний дзвін
Заплескався в моєму серці.
