Її мелодія

Десь за туманом скрипка грає,

Її почує цілий світ.

Вона лунає и чарує,

Все зупиняється на мить.

Я чую, кличе мов до себе

Її чарівний , чудний дзвін.

Навколо все стає яскравим,

А я стою чомусь сумний.

Бо вона грає,немов плаче,

Немов сумує в однині.

Хтось залишив ту бідну скрипку ,

Ніхто не грає вже на ній.

А я іду, вже довго йду,

Шукаю скрипку все у тьмі

Вже покидають мене сили

Та треба рухатись мені.

Ось вже побачив я її,

Таку яскраву, мов небесну

Її чарівний чудний дзвін

Заплескався в моєму серці.