Мої світанки
Світанки за моїм вікном
Перетворились на тривоги.
Та як у казці, сивий гном
Мій сон оберігає довгий:
-Не прокидайся, ще не час,
-Не поспішай, ще не година,
Бо найсолодша є нараз
У снах омріяна гостина.
Передранковий зорепад
Я нанижу, зберу в намисто.
Світанок свій, як той парад,
Приймаю на очах у міста.
15.03.2016р.
