Підіймайся!

Я так схвильовано схиляюся до тебе...

В очах моїх ще той вогонь палає...

Я б підлетіла вище,вище неба!

Та я не той,що сам собі літає.

 

І руки так дрижать,коли торкаюсь,

Тих ран,що ти отримала в бою...

Росою чистою я зранку умиваюсь,

І знов іду на Лінію вогню.

 

Я вже зовсім не відчуваю болю

І страх в моїх очах давно погаснув

Ми натерпілися з тобою вже доволі!

Засвітить скоро в небі сонце ясно!