Підіймайся!
Я так схвильовано схиляюся до тебе...
В очах моїх ще той вогонь палає...
Я б підлетіла вище,вище неба!
Та я не той,що сам собі літає.
І руки так дрижать,коли торкаюсь,
Тих ран,що ти отримала в бою...
Росою чистою я зранку умиваюсь,
І знов іду на Лінію вогню.
Я вже зовсім не відчуваю болю
І страх в моїх очах давно погаснув
Ми натерпілися з тобою вже доволі!
Засвітить скоро в небі сонце ясно!
