Тікай

"Тікай" шепотіла четвірка стін,

"На тебе десь чекають".

Та звідси маршрут лише один

І я все ще його шукаю.

 

"Тікай" говорили будинки міста,

"Твоє щастя зовсім не тут".

Із вікон квартир дивились лиця

Забутих роками смут.

 

"Тікай," кричало десь у скронях,

"Ти зайвий у цім сторіччі".

Приречений скитатись по слизькому пероні

І не дивитись нікому у вічі.

 

Мовчало місто, мовчали стіни,

Мовчали незнайомці цинічно.

І тільки в голові щось кричало,

Щось безперервно стрибало в відчай.