Серце має переболіти...
Це трапляється з кожним серцем у світі,
Мов побите градом, кожне сердце никне,
Немов те решето, пропускає вітер,
Не зігрієш його - воно зовсім зникне.
У порожніх грудях засвище гучно
Свою пісню гірку палюча хуртелиця,
І якщо людині так буде зручно,
То ображене серце вже не повернеться.
Як це - жити без нього, не відчуваючи?
Може, так і легше, може, так і краще,
Та про що ти думаєш, засинаючи?
Хто тебе чекає у дні вчорашньому?
Це трапляється з кожним серцем у світі,
І здається інколи - небо падає,
Кожне серце має переболіти,
Бо воно лише в нас людей нагадує...
Мов побите градом, кожне сердце никне,
Немов те решето, пропускає вітер,
Не зігрієш його - воно зовсім зникне.
У порожніх грудях засвище гучно
Свою пісню гірку палюча хуртелиця,
І якщо людині так буде зручно,
То ображене серце вже не повернеться.
Як це - жити без нього, не відчуваючи?
Може, так і легше, може, так і краще,
Та про що ти думаєш, засинаючи?
Хто тебе чекає у дні вчорашньому?
Це трапляється з кожним серцем у світі,
І здається інколи - небо падає,
Кожне серце має переболіти,
Бо воно лише в нас людей нагадує...