Бачив той дощ? Він для тебе.
Він трохи похмура згадка
про наші розмови про небо, 
Про каву та шоколадки..
Пам'ятаєш, як бився у вікна?
Так, неначе він їх потрощить.
Знаєш, я через тебе 
звикла 
до думки, що я-це дощик...
Зізнаюся, плела інтриги,
не завжди поводилась чемно... 
Я твій образ шукала в книгах, 
В піснях, в людях, але даремно...
Я і досі його пам'ятаю, 
випадкове зізнання твоє.. 
Ти сказав: "Я тебе кохаю"
За що? "За те, що ти є..." 
Я чекала тебе, як диво, 
ти і досі приходиш у сні, 
Ні, не жалкую, я з іншим щаслива, але ти назавжди в мені...
Бачиш, знов насупилось небо...
Як буде дощик, знай-він для тебе.