Сум
Ви не лайтеся, матінко рідна!
Вірші й досі невпинно пишу.
Під час скрути і коли огидно..
Не судіть мене тільки, прошу!
Теє сонце мені в допомогу,
Дощ, що з неба-натхнення моє
І кохання, що дане від Бога
Римой в зошиті швидко стає.
Ой, не злітеся, Вам не пасує!
Посміхніться, хай жур відійде,
То все січень на дворі лютує,
Та весна дуже швидко прийде!
