Сум

Ви не лайтеся, матінко рідна!

Вірші й досі невпинно пишу.

Під час скрути і коли огидно..

Не судіть мене тільки, прошу!

Теє сонце мені в допомогу,

Дощ, що з неба-натхнення моє

І кохання, що дане від Бога

Римой в зошиті швидко стає.

Ой, не злітеся, Вам не пасує!

Посміхніться, хай жур відійде,

То все січень на дворі лютує,

Та весна дуже швидко прийде!