Холодна я й єхидніша
Я запакована в фольгу від злорадства
Я таємниця для кожного з вас.
Я не хватаюсь за корінь багатства
І затанцюю на оберті вальс.
Я дуже тяжка і закрита натура
Не відчиняйте ви браму рукою
Тяжка формула, стисла структура
Дурною буваю , буваю їдкою.
Я наче кобра, а іноді – як кошеня
Як тополь самотній, ось там - на верху,
Як янгол безмежний або ж бісеня
Репертуар свій віддам я екзарху.
А здається, потрібно мені в монастир
Припасти до кожної Божої книги.
В майбутті бути, мабуть, душпастир
Не закручувати більше інтриги.
Я більше не така як всі, ніяк
Я грішниця, обраниця я гостроти
Я у житті своєму наче той моряк,
А у душі понуре море пустоти…
Але я дівчина, смакую я бісквіти
І поки сплять усі, зриваю кольчуги
Чаруюся при погляді на квіти.
І чаєм заліковую свої недуги.
Я сильна, хоч кажете, що ідіотка
Мене не проламаєте світи, віка
Тут не спрацює вже відмотка
І відхиляється також агогіка.
Я закриваюсь, як бутон якоїсь квітки
Не забринить моя душа.
Я намалюю перед вами гострії решітки
…холодна я, єхидніша.
Холодна я й єхидніша...
