Холодна я й єхидніша

Я запакована в фольгу від злорадства

Я таємниця для кожного з вас.

Я не хватаюсь за корінь багатства

І затанцюю на оберті вальс.

 

Я дуже тяжка і закрита натура

Не відчиняйте ви браму рукою

Тяжка формула, стисла структура

Дурною буваю , буваю їдкою.

 

Я наче кобра, а іноді – як кошеня

Як тополь самотній, ось там - на верху,

Як янгол безмежний або ж бісеня

Репертуар свій віддам я екзарху.

 

А здається, потрібно мені в монастир

Припасти до кожної Божої книги.

В майбутті бути, мабуть, душпастир

Не закручувати більше інтриги.

 

Я більше не така як всі, ніяк

Я грішниця, обраниця я гостроти

Я у житті своєму наче той моряк,

А у душі понуре море пустоти…

 

Але я дівчина, смакую я бісквіти

І поки сплять усі, зриваю кольчуги

Чаруюся при погляді на квіти.

І чаєм заліковую свої недуги.

 

Я сильна, хоч кажете, що ідіотка

Мене не проламаєте світи, віка

Тут не спрацює вже відмотка

І відхиляється також агогіка.

 

Я закриваюсь, як бутон якоїсь квітки

Не забринить моя душа.

Я намалюю перед вами гострії решітки

…холодна я, єхидніша.

 

Холодна я й єхидніша...